Засуджені довічно зможуть вийти на волю — прийнято закон

Особам, які вчинили особливо тяжкі злочини, вирішили дати надію вийти на свободу. Щоправда, для цього вони мають відбути певну частину покарання, а потім ще й скласти для себе план виправлення.

Такі положення містить закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (№4049), який парламент прийняв у другому читанні.

Його мета полягає в гуманізації застосування покарання у виді довічного позбавлення волі. Адже, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Петухов проти України (№ 2)», в осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, має бути можливість дострокового звільнення від відбування покарання.

Нардепи передбачили, що таке право вони отримають після відбуття 15 років ув’язнення. Тоді суд може замінити їм невідбуту частину покарання більш м’яким — від 15 до 20 років.

Процедура такої заміни передбачено іншим законом — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (№4048), який парламент прийняв одночасно. Згідно з ним, адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі.

Водночас сам засуджений має скласти та подати «індивідуальний план виправлення та ресоціалізації». Він має містити заходи, здійснення яких дасть йому змогу «усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженої особи після звільнення».

До речі, цим законом у процесуальних кодексах зроблено уточнення, яке наділяє правом подати заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами особу, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою. Раніше йшлося про особу, «на користь» якої прийняте таке рішення. Сенс такої заміни виявився не зрозумілим навіть парламентським експертам, які звикли до подібного роду законотворчості. Але комусь, напевне, це було потрібно, тож цю правку теж прийняли.