Відбудова країни руками правопорушників

Суспільно корисна робота має виховний вплив, що доведено у процесі виправлення та ресоціалізації засуджених. Та й для відбудови країни безоплатна робоча сила не буде зайвою.

Такі цілі проголошені у проекті «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт» (№9148).

Серед позитивів такого закону Мін’юст зазначає, що «залучення порушників до громадських робіт в межах всього міста або області зможе забезпечити потребу громад в безоплатній роботі, зокрема для ліквідації наслідків ведення воєнних дій».

Так, він передбачає збільшення верхньої межі одноденної норми адміністративного стягнення у виді громадських робіт до 8 год. замість нинішніх 4-х. На думку Мін’юсту, це уможливить більш швидке відбуття покарання.

Хоча, з огляду на мету проекту, скоріш за все це спростить направлення засуджених на роботу за межі населеного пункту. Бо витрачати паливо на їх доставку заради 4 год. праці не дуже ефективно. При цьому власник підприємства, установи, організації зможе встановлювати графік щоденного виходу на роботу порушника з урахуванням часу його роботи (навчання) на основній роботі.

Також, аби якомога більше порушників залучалося до громадських робіт, проект містить зміни до ст.56 КК. Ними встановлюється, що громадські роботи як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті Особливої частини кодексу. Достатньо, аби суд дійшов висновку про необхідність саме такого виправлення засудженого.

Крім того, суспільно корисні роботи суд зможе призначати й у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Прикметно, що суміжним законопроектом (№9149), серед іншого, передбачено, що засуджені до громадських робіт можуть направлятися для відбуття покарання до підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, крім приватної.