Зміни щодо сплати судового збору

Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 №2147-VIII, вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Закон набув чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року), і відповідно, з цього часу відбулися нововведення в здійснення судочинства і зокрема щодо сплати судового збору.

Згідно з Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Основними змінами щодо сплати судового збору є такі:

• На законодавчому рівні закріплюється максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Так, за подання до суду такої заяви сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму.
• Згідно з положеннями законопроекту ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшується зі 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, а за подання касаційної скарги – зі 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
• Запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, а не паперовій. Це пов’язано із запровадженням так званого електронного суду. Тобто суд розглядатиме справу за матеріалами в електронній формі, хоча й залишається можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі, однак потім працівники апарату суду переводитимуть документи в електронну форму. Як зазначалось вище, подання документів до суду в електронній формі коштуватиме дешевше, до того ж сплачувати судовий збір можна буде і онлайн.
• Закріплюється можливість сплати судового збору не лише готівковим чи безготівковим способом, але й через платіжні системи в Інтернеті у режимі реального часу.
• Із пільговиків по сплаті судового збору виключаються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці, які в подальшому зобов’язані сплачувати судовий збір на загальних умовах.
• Передбачається можливість повернути 50% сплаченого судового збору у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем. Вважається, що це положення сприятиме мирному врегулюванню спору за допомогою альтернативних способів та пошуку консенсусу між сторонами.
• Встановлюється перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача. Тобто якщо людина отримує щомісяця 3200 грн, то їй можуть відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір складає більше 1920 грн. Окрім цього, допускається відстрочення чи розстрочення судового збору, якщо позивачами є військовослужбовці, батьки дитини до 14 років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків не сплачує аліменти, одинокі матері (батьки) дитини до 14 років або дитини-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї, якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. При цьому суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров’ю.

Також хочемо звернути Вашу увагу на те, що у п. 18.4 Перехідних положень Розділу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 №2147-VIII вказується, що  у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, абзацом 24, ч. «а», пп. 1, п. 17 Розділу 4 цього ж Закону виключено підпункти 2 і 3, у пункті 4, частини другої, статті 4, Закону України «Про судовий збір», а саме: 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш тексту на папері формату А4.

Крім того, важливими є положення, що засвідчують одночасне підвищення ставок судового збору за оскарження рішень суду і можливість повернути частину сплаченого судового збору у разі мирного врегулювання спору. Тому підвищення розміру ставок судового збору за оскарження судових рішень  не обмежує права сторін процесу на таке оскарження,  оскільки  ставки судового збору не вперше так радикально зростають (згадати хоча б 2015 рік), хоча судових справ на розгляді у судах сьогодні залишається  ще значна кількість. До того ж вважається, що, можливо, збільшення розміру судового збору сприятиме розвитку в Україні медіації, посередництва, переговорів, як альтернативних способів вирішення спорів, які, до речі, надзвичайно поширені за кордоном. Також варто зауважити, що рішення у деяких категоріях справ (наприклад, малозначних спорах) взагалі не можна оскаржувати в касаційній інстанції відповідно до Закону (окрім певних винятків), а тому збільшення ставок судового збору їх не стосуватиметься.

Отже, наслідком прийняття змін до Закону стане, зокрема, «забезпечення доступу до правосуддя відповідно до європейських стандартів судочинства» та впровадження нових способів здійснення правосуддя в Україні. Оскільки Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що існування судового збору не обмежує право на доступ до правосуддя, більше того попереджає про подання безпідставних позовів, перевантаження судів. Але при цьому розмір судового збору буде враховувати фінансове становище позивачів та інтереси держави і тим самим, не перешкоджатиме доступу до суду.