3 грудня – Міжнародний день людей з особливими потребами

Міжнародний день людей з інвалідністю – встановлений резолюцією A/RES/47/3 Генеральної Асамблеї ООН 14 жовтня 1992 року, який відзначається щорічно 3 грудня.

Генеральна Асамблея закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб із інвалідністю в життя суспільства. Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно людей з інвалідністю, прийнятій Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям людей з інвалідністю.

На сьогодні інвалідність мають більше 1 мільярда мешканців планети, або 15 відсотків всього населення.

За даними Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я в Україні інвалідність мають 2 568 532 особи. Це 6,1 відсотка до загальної кількості населення. З них майже 80 відсотків – це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є хвороби системи кровообігу (35%), на другому місті – новоутворення, в тому числі злоякісні (23%), травми (8%), хвороби кістково-м’язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Саме це обумовлює головну спрямованість роботи фахівців профілактичної медицини – подолання шкідливих звичок та нездорової поведінки українців, як факторів ризику головних причин інвалідності. Серед дитячого населення України – 2 відсотка з інвалідністю, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці – вроджені порушення, далі — хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки, великою мірою залежить від стилю життя батьків.

Україна взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання низки пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей із інвалідністю.

Зокрема, це закони України:

• «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
• «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали - внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
• «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
• «Про психіатричну допомогу» та інші нормативно-правові документи.

Створення робочих місць для людей із інвалідністю - питання, яке потребує першочергового вирішення, адже розміру пенсії чи соціальної допомоги недостатньо для гідного існування людини в суспільстві і, як наслідок, це не дає змоги почувати себе повноцінним членом суспільства.